Фізіологічні ознаки

Труднощі, які виникають на життєвому шляху людини (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних зрушень. ✔️Існує три типи ознак, що людині потрібна психологічна підтримка: емоційно-когнітивні, соціальні та фізіологічні. Ми вже писали про емоційно-когнітивні та соціальні ознаки, тож сьогодні – фізіологічні ознаки. Як правило, симптоми.

Соціальні ознаки

Наше психічне здоров’я впливає на всі сфери життя. Коли людина знаходиться у тривалому стресі або має певні складнощі, вона може настільки глибоко зануритися в переживання, що це відображається на взаємодії з іншими.🧐 Від думки, що «ніхто не зрозуміє» наших проблем та ситуації, яка склалась, хочеться забитися в нірку, як маленькому мишеняті. І часто людина на.

Коли потрібна підтримка

Психічне здоров’я – це не тільки відсутність психічних розладів. Психічне здоров’я – це стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок у свою спільноту. Різні події, хронічні втома і стрес, величезні потоки інформації та швидкий темп сучасного світу можуть швидко виснажувати наші ресурси, тому сьогодні особливо.

Обмеження уваги

Зазвичай ми легко орієнтуємось в просторі та подіях, що з нами відбуваються. Але так відбувається лише за умови, що ми виділяємо певний обсяг уваги на це. Наша увага має обмеження в обсязі, стійкості та концентрації. Яскравий приклад цих обмежень продемонстрували Крістофер Шабрі та Деніел Саймонс у книзі “Невидима горила”. Вони відзняли фільм, в якому показано.

Фокусування на негативі

Ще один популярний когнітивний фільтр – фокусування на негативі. Це коли ми концентруємось саме на поганих подіях чи їх нюансах, ігноруючи добрі. Складно сказати, яка від того користь, але спробуємо все ж таки зрозуміти, чому цей фільтр є таким поширеним: ◾️ по-перше, “”так всі роблять””. Так, “”люди бідкаються””. І це ок. Це соціально прийнятно. Тобто можна.

Звинувачення себе

“Один із емоційних фільтрів, якими ми можемо користуватися, – звинувачення себе. Це тоді, коли ми бачимо себе причиною всього поганого, і при цьому не досліджуємо справжні причини подій. Наприклад, “”Якщо я почуваюсь погано, я сам у цьому винен, я заслужив це””. Також часто цей фільтр можна зустріти в побуті, на роботі у такій версії: “”Якщо.

Звинувачення інших

Знайома ситуація? Так, “звинувачення інших” – дуже поширений когнітивний фільтр. В ситуації, коли “щось пішло не так”, у цього когнітивного фільтру є декілька дуже корисних функцій дієві прямо тут і зараз: ◾️ ми пояснюємо собі, чому так відбулося; ◾️ ми захищаємось від почуття провини, яке може виникнути, якщо з’ясується, що тут є і наша відповідальність; ◾️ ми звільняємось.

Емоційне мислення

Щосекунди наш мозок 🧠сприймає терабайти інформаціїї. Увага виокремлює важливе та фокусується на ньому. Але, якщо увага “потрапила” в когнітивний фільтр, відбувається спотворення сприйняття і ми дивимось на речі тільки під одним кутом. Чим це НЕ корисно❓ Ми відкидаємо інші факти, контексти тощо. От напрклад, когнітивний фільтр – емоційне мислення. Ми можемо чути його так: “Я відчуваю.

Мислення ярликами

🧐 Мислення ярликами – когнітивний фільтр, який існує, щоб полегшити роботу нашому мозку. Швидко та без критики “класифікуючи” людей або процеси, тобто наклеюючи на них умовні стікери з умовними надписами “погані”, “розумні”, мозок змешує час та енергію, яка витрачається, коли використовувати критичне мислення. Тобто фільтр працює, наділяючи себе або оточуючих деякими характеристиками, без урахування фактів і.

Стереотипи

☝️Процес “думання” для нашого організму дуже енергозатратний. Тому природа, як відповідальний розробник системи “Людина розумна”, вбудувала в нас другу, економнішу, але і менш точну систему – асоціативне мислення (Деніел Канеман в книзі “”Мислення швидке й повільне”” назвав її Система 1). 🤓 Цю систему можна використовувати нашвидкоруч, коли результат не є аж занадто важливим. Якщо, наприклад, ми дуже.