Флешбек

Саме слово “флешбек” за роки російсько-української війни стало майже побутовим. Але що воно означає? Чи будь-який неприємний спогад є флешбеком? Чи це має бути неприємний спогад из сильною емоційною реакцією – цього достатньо? Спробуємо розібратися.

Для цього заглянемо в Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM–5), який розробляється та публікується Американською психіатрічною асоціацією. Отже, одним з крітеріїв ПТСР є наявність інтрузій. До інтрузій відносяться:
1. Повторювані мимовільні нав’язливі спогади;
2. Нічні жахи пов’язані із травматичною подією;
3. Дисоціативні реакції (наприклад, флешбеки), що можуть виникати на континуумі від коротких епізодів до повної втрати свідомості;
4. Емоційний дистрес після впливу травматичних спогадів;
5. Значна фізіологічна реактивність після впливу травматичних спогадів.

Іншими словами, флешбек – це різновид інтрузивного спогаду, за якого людина відчуває себе прямо в середині травмуючих подій. Під час флешбеку можливі надмірні фізіологічні реакції (кидає в жар, трусяться руки, тощо). На відміну від “просто” інтрузивних спогадів, під час яких людина відчуває себе в безпеці та розуміє при цьому, що “це просто спогад, а зараз я дома/з побратимами в кафе/з дівчиною в метро/тощо”.