Пасивна агресія

Цікаво, що першим термін «пасивна агресія» запровадив американський військовий психіатр Вільям Меннінгер під час Другої світової війни. Він помітив, що деякі з рядових у дивний спосіб відмовляються виконувати накази: не маючи можливості не підкорятись відкрито, вони тягнули час, бурчали, діяли неефективно та безвідповідально. Менінгер позначив це все як наслідки «незрілості» і «стресу від військової рутини».

Наразі, пасивно-агресивний розлад особистості вилучили з психіатричних підручників, як недостатньо вивчений, але сам термін доволі активно використовується у побуті.

Яку ж поведінку ми можемо трактувати як пасивно-агресивну?
▪️Забудькуватість (наприклад, про зустріч або обіцянку щось зробити),
▪️Прокрастинація та саботування у різних формах (наприклад, постійні запізнення),
▪️Постійні скарги на те, що від людини вимагають занадто багато,
▪️Ігнорування,
▪️Іронія на межі сарказму,
▪️Поведінка, яка провокує іншу людину на злість,
▪️Перекладання відповідальності,
▪️Образа або критика замаскована під комплімент…

Це далеко не вичерпний перелік форм пасивно-агресивної поведінки. Перший крок до того, щоб стати більш чесним із собою та іншими – визнання, що інколи ми можемо діяти у пасивно-агресивний спосіб. Тож спробуйте помічати це за собою, розмірковуйте про те, які ваші потреби не є задоволеними, та бережіть ваш #вільний_вибір.